Українська федерація убезпечення пропонує введення нової термінології

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)

Загрузка...

Українська федерація убезпечення, провівши етимологічній аналіз, звернулась з листом до Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України з пропозицією підтримати ініціативу Федерації щодо введення на законодавчому рівні нового терміну: «убезпечення» та похідних від нього – «убезпечник», «убезпечена особа», «переубезпечення», «убезпечуваний ризик» та інших.

Відповідно до Сучасного тлумачного словника української мови термін «убезпечити» означає запевняти, заспокоювати, вселяти надію. Тож використання у законодавстві та мовних конструкціях цих слів сприятиме тому , аби потенційний клієнт був впевнений і думав про захист, а не боявся чогось.

На думку українського вченого-економіста Михайла Клапківа, навіть незважаючи на незвичайність орфографії у ХІХ-ому столітті та створеного на її основі ділового мовлення, страхові товариства того часу все-таки самотужки творили українську страхову термінологію, якою успішно користувались у своїй діяльності. Ця термінологія була створена відповідно до правил наукової семантики та традицій українського словотворення. Так, сучасний дещо відштовхуючий термін «страхувальник» мав своїм попередником слово, зміст якого вселяв надійність та впевненість – «обезпечуючий», незрозумілий і понині термін «застрахований» («застраханий» чи «застрашений»?) мав своїм синонімом – «обезпечений», а «особа, на користь якої укладено договір страхування» — називалася просто і зрозуміло – «обдарованим». Такі терміни глибше та змістовніше передають характер страхової діяльності, оскільки несуть «безпеку», — мету страхової діяльності, — а не «страх», тобто викликають не негативні, а позитивні емоції.

На вказану незручність у застосуванні термінології, побудованої на кореневому слові «страх», звертав увагу ще у 30-ті роки минулого століття болгарський вчений П.Пеєв.

На його думку, «страхування» — це термін, яким характеризується тільки захист від ризиків (убезпечення від ризиків). Ті ж види страхування, які мають нагромаджувальний характер, повинні іменуватися «убезпеченням». Адже ніхто не керується почуттям страху, укладаючи договір страхування життя на 10,15,20 років.

Доказом того, що терміни «убезпечення» та похідні від нього є словами, придатними для використання в українській мові, є те, що в більшості європейських мов вони походять від слів, які символізують впевненість, надійність, добробут, безпеку, віру в майбутнє.

Зокрема, в англійській мові: insurance, insure (корінь «sure») означає 1) впевнений; той, що впевнився; 2) вірний, безпомилковий; безпечний, надійний;
у французькій мові: слова страхування та впевненість є омонімами, тобто такими, які звучать та вимовляються однаково – assurance;
в іспанській мові: seguro тобто впевненість;
в італійській мові: assicurare означає 1) забезпечити, гарантувати.

Об`єднання страховиків «Українська федерація убезпечення» сподівається на підтримку учасниками страхового ринку, їх об`єднанннями, органами державної влади та науковими установами ініціатив щодо введення спеціалізованої української термінології у сучасне законодавство про убезпечення.

Комментарии

Добавить комментарий
Войти через: